Комітет Верховної ради з питань економічного розвитку нещодавно рекомендував ухвалити конфліктний законопроект про локалізацію №3739 у другому читанні. Доопрацьований документ містить ряд суттєвих змін.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів заступник голови економічного комітету Дмитро Кисилевський.
Усього до другого читання законопроект отримав понад 2 тисячі поправок. Нардеп зазначив, що більшість з них була "поправочним спамом", тому кількість врахованих правок менша.
За його словами, уніфіковано рівень локалізації по всім категоріям товарів.
"У редакції першого читання до різних видів товарів пропонувалася вимога різного рівня локалізації. У новій редакції вимоги уніфіковані", - зазначив парламентар.
При цьому у редакції першого читання вимога локалізації на першому етапі складала 25-40% з наступним збільшенням у 2024 році. Нова ж редакція, за словами замглави комітету, фіксує для першого року вимогу 10% локалізації для усіх видів продукції зі щорічним збільшенням на 5%. Зростання вимоги зупиниться на позначці 40% і буде залишатись таким до кінця 10-річного терміну.
У законі відійшли від використання кодів продукції.
"У тексті законопроекту залишаться тільки назви товарів без зазначення числових CPV-кодів. Це зменшить ризики обходу вимог закону при закупівлях тих самих товарів під іншими кодами", - пояснив Кисилевський і додав, що у перелік товарів до другого читання додали продукцію авіаційної галузі.
У доопрацьованому законі з'явилася і формула розрахунку рівня локалізації. За словами парламентаря, нардепи запропонували існуючу формулу оцінки рівня локалізації сільгосптехніки, яка використовується Міністерством економіки з 2017 року і зафіксована постановою Кабінету міністрів.
"Саме за цією формулою українські виробники визначали поточний рівень локалізації своєї продукції при підготовці законопроекту про локалізацію", - сказав замглави комітету.
Крім того, у доопрацьованій редакції Кабміну надали право за погодженням з профільним комітетом ВР збільшувати на 10% і зменшувати на 5% вимогу рівня локалізації для окремої категорії товарів терміном на 1 рік.
Уряд також зможе пропонувати додатковий перелік товарів, для яких визначатиметься вимога локалізації не вище рівня, встановленого законом на відповідний рік. Крім того, Кабмін матиме право за погодженням з профільним комітетом зменшувати до нуля вимогу рівня локалізації для окремої закупівлі.
Підкреслимо, ще до розгляду цього документу в першому читанні Представництво ЄС в Україні висловило значну стурбованість проектом закону.
У Євросоюзі зазначали, що він підриває основоположні принципи рівного ставлення і недискримінації. У ЄС підкреслювали, що, з огляду на ступінь локалізації у редакції закону до першого читання (до 60%), документ де-факто позбавляє зарубіжну продукцію можливості участі в закупівлях.
Замголови комітету Ради прокоментував, чи можуть виникнути у Європейського союзу зауваження до доопрацьованої редакції законопроекту.
"В економічних питаннях Євросоюз послідовно відстоює свої економічні інтереси, і в Україні мають це розуміти. Відповідно реакція ЄС є проявом їх політики по захисту своїх інтересів", - підкреслив парламентар.
Він звернув увагу, що локалізацію у тій чи іншій формі використовують усі розвинені країни світу, у першу чергу сам ЄС, а також США, Південна Корея, Японія, Китай, Туреччина і т.д.
На думку Кисилевського, немає нічого особливого в тому, що Україна планує це зробити.
"Маємо пам’ятати, що міжнародні угоди, які підписувала Україна, формувались тоді, коли ще не було війни на Донбасі і анексії Криму. Тож Україна має надзвичайні обставини, які дають їй право застосовувати тимчасові заходи стимулювання власної економіки, в тому числі в рамках виключень, які містяться в міжнародних угодах", - сказав він.
Нагадаємо, в кінці липня Рада схвалила за основу законпроект №3739 про локалізацію для підтримки вітчизняного машинобудування.
Як писало РБК-Україна, глава Кабміну Денис Шмигаль визнав, що прийнятий за основу законопроект про локалізацію суперечить Угоді про асоціацію з ЄС. Він зазначав, що закон необхідно доопрацювати, щоб відповідати зобов'язаннями перед ЄС.
Так, у кінці вересня посол Європейського союзу в Україні Матті Маасікас висловив сподівання, що закон про локалізацію "забудуть".