Вітренко навряд чи стане міністром. У Раді сумніваються, що буде третя спроба

Виконуючий обов'язки міністра енергетики України Юрій Вітренко після провалу другого голосування навряд чи стане міністром в уряді Дениса Шмигаля. Він може не захотіти, щоб його кандидатуру знову виносили до сесійної зали Верховної ради.

Про це РБК-Україна повідомило джерело у фракції "Слуга народу".

"Виносити в третій раз це вже просто соромно. Тому що явно буде ще один провал. Та й він після такої ситуації не захоче очевидно", - зазначив співрозмовник.

Нагадаємо, сьогодні Верховна рада не змогла призначити Вітренка новим міністром енергетики. За нього проголосували лише 204 нардепа при 226 мінімально необхідних. При цьому фракція "Слуга народу" дала всього 177 голосів.

Вітренко заявляв, що якщо його не призначать міністром, то він покине Міненерго і буде займатися бізнесом.

"Поїду до сім'ї, буду займатися приватним бізнесом, вести нормальний спосіб життя і так далі. Раніше я займався інвестиційним банківським бізнесом. Ми теж почали дивитися ... на певні ІТ-проекти, старт-апи, які викликають зацікавленість. Після нетривалого відпочинку зможу займатися цим", - додав він.

Хто такий Юрій Вітренко

Вітренко є уродженцем Києва, його мати Наталія Вітренко - лідер Прогресивної соціалістичної партії України, яка виступає за зближення з Росією та Білоруссю.

У 1990-х закінчив Київський національний економічний університет за спеціальностями "міжнародна економіка" та "управління міжнародним бізнесом"; пізніше аспірантуру КНУ імені Шевченка на кафедрі міжнародних економічних відносин.

Працював аналітиком в Українській фінансовій групі, фахівцем в "Укрінбанку", старшим консультантом в провідній міжнародній компанії PricewaterhouseCoopers.

З 2002 року брав участь у розробці стратегії НАК "Нафтогаз України", був помічником голови правління, радником, директором з розвитку бізнесу. До 2005 року обіймав керівні посади в компанії. Після цього залишався радником, повноправно повернувс до НАК у 2014 році. У листопаді 2018 року став виконавчим директором в "Нафтогазі". У 2019 році також увійшов до наглядових рад "Укрнафти" і "Укроборонпрому".

Залишив "Нафтогаз" 17 липня 2020 року.

Перемога над "Газпромом"

В 2018 році завершився розгляд судової суперечки між "Нафтогазом" і російським "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі. Українська вимагала компенсацію за недопоставлені обсяги газу для транзиту, суд підтримав і зобов'язав "Газпром" виплатити 4,6 млрд доларів. Але з урахуванням взаємозаліку сума склала 2,6 млрд доларів.

Після перемоги над "Газпромом" до бюджета України надійшли додаткові 56 млрд гривень.

Скандал з премією

За умовами трудового договору, Вітренко разом з командою, яка здобула перемогу над "Газпромом", мали отримати премію в розмірі 46,3 млн доларів - 1% від відсуджених у Стокгольмі грошей. Цю премію мали розподілити на 40 осіб.

В 2018 році виплатили першу частину премій на суму 20,7 млн доларів. Інші гроші хотіли виплачувати протягом трьох років, але президент України Володимир Зеленський визнав такі високі премії неправильними і просив Кабінет міністрів їх переглянути.

З лютого 2020 року Вітренко судився з "Нафтогазом" за премію.

Провал призначення міністром в грудні

Кандидатуру Вітренка на посаду першого віце-прем'єра і міністра енергетики підтримували президент Володимир Зеленський і голова Офісу президента Андрій Єрмак. Але під шквалом критики Верховна рада 17 грудня змогла дати лише 186 голосів за його призначення. Через це він до сьогоднішнього дня був в. о. міністра в уряді Дениса Шмигаля.

Одною з основних умов призначення була відсутність конфлікту інтересів, оскільки Вітренко судився з "Нафтогазом". У грудні він зізнався, що сторони пішли на мирову угоду. Таким чином, Вітренко отримає частину премії облігаціями внутрішньої держпозики. За деякими даними, мова може йти про 4 млн доларів.

Нагадаємо, Вітренко заявляв, що піде з міністерства енергетики, якщо не очолить його повноцінно.

Раніше частина народних депутатів не підтримувала його призначення у зв'язку із зростанням тарифів на газ, а також ситуацією з преміями за перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським "Газпромом".